Душі я кращої не знав,
І поцілунків не чекав,
Лиш погляд серце зогрівав,
І доторкнутися до мрії,
Колись давно бажав.
Але тепер у серці холод,
І ти у ньому не живеш,
Страждання душу охопило,
І мучить, давить і гнітить,
І я готовий все забути,
Зітри обличчя і уста,
Щоб більше спогадів не мав,
На край планети віднеси,
Забуту віру і любов.
Другие произведения автора:
Ти гідність утратив і совість
Суворих давлять і сміються
Росте ненависть і жадоба
Это произведение понравилось:
Новые
Меню
