Мені не страшно

Мені не страшно забувати
Твої принизливі слова,
Згадати тяжко тільки сльози,
І вірити, що йде зима.

І ти чекаєш, що я знову,
Прийду і сяду у вікна,
І ти навіки все забудеш,
І в серці рани заживуть.

Але моє безсоння марить,
Я завжди в пошуку надії,
Вона до краю розведе,
Вогонь пекельний серед ночі.

І я впаду в її обійми,
Мені не страшно віддавати
Усе що в серці і в душі,
На крила янгола упасти.

Неси, неси її туди,
Де більш не буде горя, ні біди,
І там крізь полум'я в воді,
Нам край до світла відтвори.