Серце

19 марта 2020 — Михаил Бондаренко

Змітає вітер гіркі сльози, Упав додолу жовтий місяць, І за вікном застигла постать, Ти хочеш вийти і покинуть Мене у розпачі, печалі. І знов зірвуться слова, Без тебе жити не зумію, І приховаєш вбите серце, Потужні і тяжкі удари. І на коліна я впаду, Тебе тримаючи за руки, І дивний холод не мине До смерті буде мене мучить.
 
 
 


© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0314736 от 19 марта 2020 в 22:54


Другие произведения автора:

У безодні страждання облиш

Де твоя гідність скажи мамо?

Пітьма усе розпізнає

Рейтинг: 0Голосов: 0209 просмотров

Нет комментариев. Ваш будет первым!