Де твоя гідність скажи мамо?
Усе навіки занепало,
І твою гордість у багно,
Жбурнули радісно, назло.
І ти стоїш у повнім смутку,
Боїшся вимовити слово,
Бо знаєш витрясуть усе,
Підкупні, наглі лицеміри.
Бо так тебе привчили злидні,
Суворий голод і війна,
Дивитись осторонь і в боки,
Щоб сліз не бачити і кров.
Де гнів і ненависть штовхає,
Ми всі помремо у кутках,
Де віри й гідності немає,
Панує жадібність глуха.
Другие произведения автора:
Щоб жити (або боротьба із злиднями)
Серце
Засвітила груди
Новые
Меню
