Герої помийних канав

Так слава ваша цвіте,
Як гній, що в мертвому серці,
Не видно облич за вінками,
Їх вітер скажений розніс.

Усі заховалися в нори,
І кожний ниє своє,
Що краще жити у мирі,
Аніж воювати з собою.

Але давно ви осліпли,
І тіло в канаві гниле,
Нагадує вірність і совість,
Якій довіряли святі.

Їх так залишилося мало,
Герої померли давно,
І правлять століттями злидні,
Гризуться осміяні злом.
 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0267065 от 27 июня 2017 в 10:22


Другие произведения автора:

Скільки трун ти готовиш для нас?

Серце

Ніщо людина не цінує

Это произведение понравилось:
Рейтинг: +2Голосов: 2400 просмотров
Леонид Зеленский # 10 июля 2017 в 13:48 0
Я не знаю, як Ви ставитесь до нинішньої влади на Україні, але, впевнений, що всі лиха, злидні, падіння рівня життя, братовбивча війна тільки на їх совісті. Вони не думають про країну взагалі, вони повністю виконують замовлення західних господарів. А він один - відірвати Україну від Росії, навіть якщо це йде на шкоду своєму народові. Поки народ сам не захоче обрати нову владу, владу, яка буде думати про країну, погіршення життя продовжиться. А шкода. Адже Україна моя батьківщина. І мені дуже боляче бачити, що на ній відбувається. З повагою