Все що мав я у серці своєму
Залишав на осуд тобі,
Безліч ран і самотність у ньому,
Холод вічність панує в мені.
Але я не жорстокий до тебе,
Звик ховати обличчя своє,
Ти наблизилась і хочеш любити,
Погляд точить камінь в душі.
Але я не вмію любити,
Вік провів у холодній пітьмі,
Де від сонця ховаються квіти,
І на серці вічна журба.
Другие произведения автора:
Щоб жити (або боротьба із злиднями)
Ти вийшов з темряви святим
Нікого поруч не було
Новые
Меню
