Я викручуся з ями

20 декабря 2020 — Михаил Бондаренко
Холодний погляд не забути,
Душевні рани не закрити,
Але я викручуся з ями,
Змирюся з рабством і прокляттям,
Ярмом з яким в країні гинем.
Ось нас ударили в обличчя,
Жбурнули наче не живих,
Пливи і марно проживай,
Чуже лахміття доноси,
Але не тісно чуєш батьку,
У очі плюнули терпи,
Грошей не заплатили промовчи.
І ти бурчиш серед дороги,
Що більше жити так не в змозі,
Кулак стискаєш у тривозі,
І бачиш знову як крадуть
Твоє добро ганебні злидні.
 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0324792 от 20 декабря 2020 в 04:19


Другие произведения автора:

Серце

Тобі на голову плюють

Пітьма усе розпізнає

Это произведение понравилось:
Рейтинг: +1Голосов: 1167 просмотров

Нет комментариев. Ваш будет первым!