Вечірній щоденник

16 августа 2023 — Валерий Коростов
 
Як швидко на заході відцвітають краски...
Немов загоюється рана в Божій душі.
 
А ти не здатен так відновитися, щоби червоне і чорне
стало рожевим, блідим, поступово зникало.
 
Невже все рівно Йому?.. Байдуже? Поезія смішно
шукає виходу, відповіді через слово. Помиляється і затинається.
 
Кому ти потрібен, серйозно, на фоні цього карнавалу,
містерії — з купою запитань,
 
наче жебрак, якого натовп штовхає,
вибиваючи з рук нажебрані медяки?
 
Нікому. Багато печалі знайшов ти врешті-решт у знанні,
на дні нестримної річки. Безглуздя — її велике ім’я,
 
тієї печалі. Тепер дослухайся до жебоніння тонкого:
воно пронизує серце у нескінченій зрадливості фарб.
 
16.08.2023.
© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0344318 от 16 августа 2023 в 23:48


Другие произведения автора:

Футбол

Флажок на древке

Эйяфьядлайекюдль

Рейтинг: 0Голосов: 0251 просмотр

Нет комментариев. Ваш будет первым!