Надієшся у темряві молишся

12 августа 2017 — Михаил Бондаренко
Надієшся у темряві молишся,
Що прийде стражданням кінець,
Але знаєш точно, що увірветься,
Закінчиться довгий терпець.

Набридло чекати світанок,
Робити із темряви крок,
Хай світ у очах вигорає,
Забутися легше в сльозах.

Де стримують ноги кайдани,
Слова застигають страшні,
До серця страх наближається,
І мучить, терзає мене.
 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0269596 от 12 августа 2017 в 21:45


Другие произведения автора:

Серце

Ніщо людина не цінує

Засвітила груди

Рейтинг: 0Голосов: 0309 просмотров
Комментарии (0)

Нет комментариев. Ваш будет первым!