Проїлась правда і любов, Давай війни й голодомору, Щоб світ людський не сумував, Промий в канаві подивись Ганебна жадібність і підлість, Збиває з ніг колотить тіло, А потім тяжко відкажи, Що хочеш жити як людина. Людина підла по собі істота, У бруду звикла існувати, Собі подібних катувати, І дивуватися природою, Коли у пеклі все горить. Як відвернутись від омани, Коли у темряві весь світ, І кожен стогне, і ридає, Ярмо на шиях набридає, Ступити крок нам не дає, Скребешся тісно по куткам Все тіло холод охопив,
Новые
Меню
