Бажав ти бути найкращим, Але не вірив в людей, Завжди з усіма обережний, Грошима кишені підступно, Весь час собі набивав. І друзів кидав і знайомих, І вічно з обличчям сумним, Ти плівся додому нещасний, Щоб завтра змінити весь світ. Де підлість і хамство прокляте, Де гнів і ненависть цвіте, Ти гідність утратив і совість, І стрибав по тілу людей. І скільки б ми не молились, Щоб світ не тонув у пітьмі, Блукає між стін і всміхається, Байдужість, ненависть людська, У душах навіки зникає,