Останніми тижнями
Він не знімає її
ані на хвилину, на мить,
тож брудна, закривавлена,
латана, десь і подерта.
Святковий побляк візерунок,
і китиці повідривались.
На спині, на грудях дірки
від осколків і куль.
Через те, що шмагали,
тягли у підвал,
катували безбожно,
відкрилися рани у Бога
наскрізні та давні,
у мозок терновий вінець
коріння-страждання пустив.
І висить наш Христос
у розхристаній темній сорочці,
і плюють Йому в очі скоти,
обзивають "укропів Царем",
зводять наклепи,
Духа Святого хулять щосекунди.
А москальскі попи
коло Нього ідуть
і кадять із кадильниць у вигляді бомб.
Дим сірчаний, їдкий, дим від згарищ,
дим фосфорний, дим паніхідний...
Але завжди в свій час воскресає Господь.
Він покажеться всім у святому вбранні -
в українській новій вишиванці!
5.04.2022.
Другие произведения автора:
Чорний циліндр
ВАУ!
Тот, кого мы потеряли
Новые
Меню
