На метелика
Чжуан Чжоу
схоже трохи,
проте сумніше...
Що не зникло
з життя,
недожевріло,
не захотіло
розставатися
з ним попри волю твою,
попри волю
чиюсь,
те залишиться
тут,
із тобою,
пручайся або не пручайся,
просто в сни
перейде,
буде мешкати
там,
в заповіднику
наче.
І ти будеш
іноді там
теж із ним,
в другій
формі буття,
то сумній,
то трагічній,
веселковій
чи сірій,
немовби герой
фантастичної
книги.
Повертаючись
звідти на ранок,
ти і справді
спроможний не будеш
відрізнити
реальність від сну,
а живих від
померлих,
від втраченого
- сьогодення.
Але сядеш за
стіл
пити каву зі
сном,
розмовляти
зі сном,
розглядати
його
і торкатись
його,
умовляти не
йти,
доки він
поступово
не видихнеться
на тремкий
присмак втрати
або каламутний
серпанок...
22.07.2023.
Другие произведения автора:
художники наших снов
В прямом эфире
День бунтующих мотыльков