Ти задавив в собі пророка

20 декабря 2020 — Михаил Бондаренко
Слова правдиві приховай
У моді бруд і колотнеча,
Повага стиснутим ротам,
Довіри більше не існує.

І ти у колі там де сміх,
Понуро грає дивна пісня,
І ти стрибаєш їм у такт,
Навмисно витягаєш криком.

А ну зірви, а ну пірнай,
У саме кодло зла і гніву,
Дави, топи в собі пророка,
Слова наступні забувай.

Любов, добро і справедливість,
Навіки в темряву жбурляй,
Забудь змію, що коло серця,
Отруту ллє в твій світлий сад.
 
 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0324785 от 20 декабря 2020 в 04:13


Другие произведения автора:

Тобі на голову плюють

Мені здається

Весь світ наблизився до серця

Рейтинг: 0Голосов: 0150 просмотров

Нет комментариев. Ваш будет первым!