Мене вбивала
не війна -
мене вбивала
Україна.
Та, здичавіла
і дурна,
що продала
дочку та сина
у дев’яностих
за брехню,
а потім далі
продавала,
але вже оптом,
і мою
країну
справжню принижала,
використовуючи
тих,
хто справді
був її талантом,
не помічаючи
святих,
пакуючи в
безмежний лантух
мільйони
кращих, з бандюком
іх відправлюючи
до лісу,
а далі — вже
з політиком
і правлячи
брехливу месу.
Вона всіх
зрадила. Вона
мислителів
в макулатуру
спокійно
злила імена,
а замість
них всіляку курву,
стриптиз і
тупість возвела
на п’єдестал.
Космічно крала.
Одну
підступність берегла,
а на всі
спроби правди срала!
То, може, й
не Вкраїна це -
та, що морочить
навіть зараз,
коли шматують
нам лице
вовки
кацапські?! Може, кара
нас не
відпустить, доки ми
не знайдемо
снаги у душах
насправді
світло від пітьми
вже відрізнити?..
01.09.2024.
Другие произведения автора:
Меня зовут МР-3
Між обстрілами
Танго с песком