Коли ця сука
перед цілим світом
у кишеньковий
гралася більярд
і дригала
ногою під столом
в блакитнім
світлі камер, запитань -
таких беззубих,
безпорадних навіть -
коли ця криса
брала всіх на глум,
коли її
серйозно не сприймали,
хоча в червоних
і слизьких очицях
уже були і
Буча й Маріуполь,
міста і
селища, на попіл стерті,
коли в
тремтячім кінчику хвоста
розгледіти
вже можна було дулю,
яку потвора
тицяє під ніс
усім традиціям,
людським і Божим,
і на кацапське
трисакральне вже
любий закон
із правом посилає,
а за хвостом
повзуть безумні тіні,
паралізовані,
мов ті, що йшли
слідком за
фюрером, зметнувши лапки -
новонароджені
бридкі щури -
коли
повторювалося кошмарне,
відгукувалося
у кабінетах,
що пишно
звуться "владними”, по світу,
єдиний хтось
НАСПРАВДІ заперечив?!!
Знайшовся
справжній, на людину схожий,
що з перших
писків отого щура
зробив
хазяйський жест: звелів відкрити,
приготувати
сховища отрути?..
06.11.2023.
Другие произведения автора:
Стрімкі, як падіння
Акварельная цитадель
Божий Дух...