***
Правда, яку
гамселять кийками,
Правда, якій
викручують руки,
Правда, яку
розвозять у «заках»,
наче відром
вичерпують море,
Правда, кому
вважають корисним
врізати шокером
проміж ребра,
Правда, кому ці
ребра ламають,
Правда, в якої
обличчя, обличчя…
Жінка, яку звалили
три лоба.
Діти, яких в
буцегарню відвезли.
Хлопець, якому
піднесли з розмаху
«правопорядок» до
щелепи. Інші.
Дуже багато, а
буде ще більше.
Бо вже сама
розгнівалась Правда,
бо їй набридли
страх та знущання,
адже терпець
уривається навіть
кроткому та
милосердному Богу,
хто, власне,
Правда і є. Його луплять,
в «заках» везуть
до в’язниць, Його нині
пастирі зраджують
і розпинають.
Знову
повторюється…
За брехнею,
батько якій
сатана, можна вийти
проти всесильної
Божої Правди.
Тільки її перейти
– це вже нонсенс!
Бо повстає, бо
нема в неї краю.
07.03.2022.
Другие произведения автора:
Чтобы воспринимать эту жизнь
Содроганье
Центрифуга і газонокосарка