Мрія
про захолустя,
якусь
щілину, шпарину,
де
тепло і можна сховатись -
тобі
це знайомо?
Де
стіни навколо вузькі,
один
магазин, у якому є все необхідне,
а
крокувати до нього через дорогу.
Щілина,
шпарина,
там,
як в материнському лоні,
і
щось виникає назустріч
гаряче
і затишне в серці.
Не
мертві міста, мегаполіси та
магістралі,
шалений
тиск на свідомість,
страх
і невпевненість,
плата
за гордість, кар'єру,
наближення
стелі вночі,
поразки
у спілкуванні з близькими,
розриви
по всіх паралелях, мерідіанах
-
ні.
Мініатюрний,
скупий ореал існування,
де
кожен камінчик ранком вітає тебе
і
говорить увечері "на добраніч".
2.10.2022.
Другие произведения автора:
Пора складывать в стол...
Совестный Союз
Я только богомол