Пливе й вихваляється підло,
Кумедне, смердюче лайно,
Дорогою правду зачепить,
І топить, жартує дурне.
А між оцієї калюжі,
Спітніла могутня спина,
Розлючені очі у крові,
Бажають побільше вина.
Уста, що на сонці застигли,
Наповняться гнівом і злом,
Як світ, що хитається в пеклі,
У ранах до світла пливе.
Другие произведения автора:
Так додолу падала світла голова
Ти гідність утратив і совість
Ти залiпи менi обличчя
Это произведение понравилось:
Новые
Меню
