1.
Ішов Голохвастов
додому,
Тарім-дра-та-ті-дратата,
Але, відчуваючи
втому,
Приліг під чужі
ворота.
На іншому боці
собака
Закопував кістку
у гній.
Ще й виднілась
неабияка
Смужечка м’яса на
ній.
Пр..
У Жоржика дім на
Подолі,
Неначе той
кремовий торт,
Вино, грамофон та
ще й дамочки смачні,
Вольготно
хлопчина живьот.
2.
Собака, учувши в
небозі
Злодія, гаркнув
«Мосьє,
Хоч я тут сиджу,
як в облозі,
Та все це
насправді моє.
Двобою зі мною
схотіли?
Так ось мій
картель, милий пан!»
І грудки з-під
лап замигтіли,
Застукали об
паркан.
Пр..
У Жоржика дім на
Подолі,
Неначе той
кремовий торт,
Вино, грамофон та
ще й дамочки смачні,
Вольготно
хлопчина живьот.
3.
Пес вів далі: «Я
не невіглас,
Мій батько
французький бульдог.
Покинув одразу же
він нас,
Точніше,
відтягнув поводок.
Шляхетний я, а не
цирульник,
Що впав під
штахетник в багно»…
І песик скрутив
смачну дулю,
Неначе з екрану
кіно.
Пр..
У Жоржика дім на
Подолі,
Ох, ніби той
кремовий торт,
Вино, грамофон та
ще й дамочки смачні,
Вольготно
хлопчина живьот.
4.
Поклястися міг
Голохвастов,
Тарім-дра-та-ті-дратата,
Що його за комір
зграбастав
Собака й потяг до
моста.
Хотів у Дніпрі
утопити,
Та випручався і
утік
Прогулянок пізніх
любитель,
Зарікшись не пити
аж рік.
Пр..
У Жоржика дім на
Подолі,
Неначе той
кремовий торт,
Вино, грамофон та
ще й дамочки смачні,
Вольготно
хлопчина живьот.
Аудио здесь
Другие произведения автора:
Их нет в помине
Кислота народная
Вязкий утробный...
Новые
Меню
