Нерідне місто

Недоглянутий досвід життя між рядків
Вірно служить на користь зростання любові
До нерідного міста, що ліпить плітки
І тримає зневагу у кожному слові.
Крізь блискучі вітрини, дороги, метро
Абсорбується сум пожовтілого листя
І стискає занедбане, хиже нутро,
Безнадійно гіркого, великого міста.

І тепер я належу до сірих людей,
Що зрослися з буденністю, з нею зігнулись;
Амальгаму бажань і нестримних ідей
Проміняли на зашморг заплутаних вулиць
 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0003049 от 10 июня 2011 в 22:59


Другие произведения автора:

Я не буду грустить...

Помятые крылья

В маршрутке

Рейтинг: +8Голосов: 8949 просмотров
Евгений Сергеевич Пряничников # 11 июня 2011 в 14:21 +6
Люблю современные стихи на украинском)))
Нравятся стихи Василя Герасимюка и тексты ВВ))
Алексей Канзепаров # 11 июня 2011 в 20:15 +4
Не ожидал))
Жаль, что очень мало хороших стихов на украинском. В основном, патриотические)
Сергей Фатулев # 2 октября 2011 в 10:24 0
Сподобалось.
Пріемно, що на рідній мові зустрів гарного віршу.

З повагою,
Сергій Ф.