Чесне

Чому ми не відпускаємо печалі

В надіях, по друзях – їх таючи?

 Чому ми, ще так хочемо й далі –

Розрізати серце, любов шліфуючи?

Ми – краще, аніж ехо із віків,

Обвислі думні, старечі вії.

Краще прямо робити добро,

Любити свято, цілувати чоло.

Загубленні в поривах,

Утраченні бажання;

"Чесні слова" – про тлінне;

Брехня – це думки, а правда – це кров.

12.06.13

Другие произведения автора:

З лихого сну

В объятиях белого дома

Только хотеть мало