Пророцтво
Тарковського про Україну,
якої б діти
зіграли роль
масовкою
перекалічених доль,
коли б він
сьогодні знімав картину:
Іванів,
Микол... їх було би чимало.
І ні на йоту
естетики. Кадр
заповнили б
їхні тата і мами,
й вони — в
минулому... З чорних надр
своєї загибелі
промовляли
прокляття
тихо — такі слова,
які акторам
й не снилися! З зали
прем’єрної
публіка, ледь жива,
пішла в любій
ще зрячій країні,
а в кацапстані
її б вели
за руку трупи,
маленькі, сині,
в домівки —
страчені янголи.
25.03.2025.
Другие произведения автора:
ШІ - раса
Пригласите Наташу
Я ли упорот, Муза, скажи?