Ми втратили себе давно

22.11.08

17:15

«А»:

Ми втратили себе давно,

Тоді як страх взяв тоді гору,

Тоді, як він думки скував,

Й не дав кричать у тую пору.

Рік 33. Страшний рік,

Коли народ вмирав без хліба,

Коли вмирав без ліку рід,

В живих лишався лише дідух.

Лише бажання одне – жить,

Побачить ще одне світання,

Бо у землі не треба гнить, -

Таке просте життя бажання.

Одне бажання – житній сніп,

Долоні в нього щоб занурить,

І випекти із нього хліб,

Отримати життя, - не трунок.

Другие произведения автора:

Ода шоколаду

Стрелки часов всем отмеряют путь

Сводит судорогой мысли

Это произведение понравилось:

Александр Коткас