Ми втратили себе давно

22.11.08

17:15

«А»:

Ми втратили себе давно,

Тоді як страх взяв тоді гору,

Тоді, як він думки скував,

Й не дав кричать у тую пору.

 

Рік 33. Страшний рік,

Коли народ вмирав без хліба,

Коли вмирав без ліку рід,

В живих лишався лише дідух.

 

Лише бажання одне – жить,

Побачить ще одне світання,

Бо у землі не треба гнить, -

Таке просте життя бажання.

 

Одне бажання – житній сніп,

Долоні в нього щоб занурить,

І випекти із нього хліб,

Отримати життя, - не трунок.

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0015256 от 28 сентября 2011 в 21:59


Другие произведения автора:

Ты не отправил номер в «фильтр» - спасибо

Мне цыганка нагадала жизни мало

Жизнь Киева

Это произведение понравилось:
Рейтинг: +1Голосов: 1641 просмотр
Александр Коткас # 3 октября 2011 в 19:34 +1
vb115

"Одне бажання – житній сніп,

Долоні в нього щоб занурить,

І випекти із нього хліб,

Отримати життя, - не трунок."