Я уві сні побачила війну

09.11.08

21:35

«А»:

Я уві сні побачила війну.

Таку страшну й таку реальну.

Рік сорок перший йшов, чи сорок п’ятий.

Там хтось життя знайшов , а може тишину.

Там чулись постріли, гриміла канонада.

В  повітря підіймавсь вогонь і дим,

Солдат у бій ішов не за награди,

І залишавсь навіки молодим.

Там батьківщину захищали не за славу:

За честь, за совість, просто за життя.

За те, щоб вільною була держава,

І щоб трудились люди до пуття.

Я чула стогін ранених, убитих…

Їм легко вже, бо всі вони в раю.

Із крапель крові тих, колись пролитих,

Цвітуть тюльпани й маки у маю.

Я чула пісню тиху під баян,

Її співала мила медсестричка,

Про те що милий був від щастя п’ян,

Не тре йому ні пиво, ні водичка.

Я слухала, як заспівали солов’ї

У час затишшя між двома  боями.

І бачу я , що ці слова мої

Живим потрібні дуже, нам із вами.

Другие произведения автора:

РОМАШКА

Самокритика жителя Тынды

Когда совсем не спится – лезут думы

Это произведение понравилось:

Владимир Замыслов