СНЫ СЛЕПОГО ПОЭТА

31 июля 2013 — ЗВЁЗДНЫЙ СТРАННИК
article130664.jpg

В образе невидимого света!

Чёрного как холодная ночь.

Поёт сердце слепого поэта!

И грусть уходит куда-то прочь.

 

В других красках в своём воображение!

Он видит необычные сны.

Мир души,мир своего творения,

Где исполняются надежды и мечты.

 

Что там тьма что сковывает свет!

Если в сердце живёт вдохновение.

Он поёт как может-он поэт!

Его мир души-воображение.

 

Нет запрета в его мире снов!

Нет запрета для гусиного пера.

Нет ограничений в его мире слов,

Если вместо глаз горит душа!

 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0130664 от 31 июля 2013 в 09:09


Другие произведения автора:

ЛЮБОВЬ СРЕДИ ЗВЁЗД

КАК МАЛО ЛЮБИЛ Я ТЕБЯ

ЗВЁЗДНЫЙ НЕЗНАКОМЕЦ

Это произведение понравилось:
Юрий Гость
Мила К.
Раиса Манухина
Виктор Кизилов
Рейтинг: +4Голосов: 4590 просмотров
Комментарии (2)
Юрий Гость # 31 июля 2013 в 14:58 +1
СЛІПИЙ МУЗИКАНТ                (Об’явл. 21:4).  11.2009

Мелодія   невпевнено звучала
Мов пташеня, що рушило в політ.
Приваблювали ніжні звуки
Правдивих, щирих почуттів

Щось прилучалось до гармонії і змісту,
То невловиме, рідне і своє.
Як чисте джерело збережене в природі
Струмить, хвилює, життєдайно бۥє.

Хотілось доторкнутися до нього
До чистого, простого без прикрас.
І боязко нарушити цей спокій,
Щоб звук тремтливий часом не погас.

І раптом все на диво зрозуміле,
Мелодія надривна і тужна –
Музика був сліпий від роду,
Він світ інакше відчував.

Чи я йому зумію пояснити
Про різнобарвний і чудовий світ,
Про задум і гармонію в природі,
Про вічність подаровану для всіх.

Він тішиться життям як вміє,
Не ставить зайвих нащо і чому,
Чи він захоче вірити в майбутнє,
Де не буде ні смерті ні жалю.
Мила К. # 31 июля 2013 в 18:11 +1
ЭТО ТАК! СПАСИБО ЗА ЭТИ СТРОКИ! bz  013smile