Є душевна необхідність – спілкування.
В спілкуванні – радість, повнота.
Є поговорить море бажання.
Але з ким? Кандидатура щось не та.
Риса ця характеру мойого,
Що над іншим всим переважа.
Щось не чути голосу твойого, -
Значить віддалилася душа.
У дитини світ духовний – трудний,
Він відкрить готовий щось нове.
Він здивує вас, бо він – не нудний.
Корінь істини в душі дитини є.
Ця дитина – цілий світ: він неповторний,
Індивідуальний світ, так що ж?
А приходить він в наш світ реальний,
Зберегти і втримать його змож.
Практик-педагог – знання і вміння,
І майстерність – вищий пілотаж.
І любов, і розуміння, і терпіння,
Щоб дитина завжди чула голос ваш.
У дитини слабкість є? Не треба гніву.
І прокльонів, і жорстоких покарань.
Треба зрозуміти нам мотиви
Тих поступків їх, чудних бажань.
Треба розуміння шліфувати.
Розуміння тих дитячих душ.
Відчуття й бажання їх пізнати.
Ти задуматись про щось дитину змуш.
Є в мені гармонія, душа, і розум,
І сердечність. Розуміння є його.
І довіра, й благородство, і веселість.
І контроль завжди усіх, всього.
Під емоцій вплив не попадати.
То – стихія ница і пуста.
Бо за неї буде вам розплата,
Щоб в житті ще залишилася мета.
Другие произведения автора:
Аристотель логику превозносил
Сижу сейчас без мыслей и эмоций
Надворі глуха ніч, ніде ні звука.