Жебрачка

            

                              

Сховалось сонечко за обрій,

І став рожевім небосхил.

Та тільки голос : "Люди добрі,

Подайте! вже не має сил!"

 

На куличках стара бабуся

Стоїть при вході в магазин.

Хочь хто б що дав, чи озирнувся –

О так вже декілька годин.

 

Не вимагає, тихо просить

Та хреститься за п'ятака

І Богові хвалу возносить,

Що є ще щедра десь рука…

 

Рогатий місяць вже з'явився

І в небі зірки розіслав.

Пес до бабусі притулився,

Вечеряють, що Бог послав.

 

Я не старе кіно дивлюся.

Це не приснилося мені.

Від болю в серці сльози ллються

А думи тяжкі і сумні...

 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0177346 от 28 сентября 2014 в 21:58


Другие произведения автора:

Седок

В порыве вдохновенья (пародия)

РУСЬ

Это произведение понравилось:
Рейтинг: +3Голосов: 3648 просмотров
Леонид Зеленский # 1 октября 2014 в 23:57 0
Дуже зворушливий вірш. Скільки таких бідних бабусь, дітей сьогодні на Україні і не тільки там.А після військових дій їх число зросте. Хто ж за це відповість? З повагою az
Анатолий Шевченко-Зурнаджи # 2 октября 2014 в 09:50 0
Если не перед нами, то перед Богом ответят все az
Alexander Ivanov # 2 октября 2014 в 11:12 0
Сильная работа, Анатолий! Зло должно быть наказано и хотелось бы, чтобы еще здесь, при жизни!  az  br
Анатолий Шевченко-Зурнаджи # 3 октября 2014 в 23:10 0
Так и будет, Александр az  br
Михей # 13 октября 2014 в 00:31 0
Если честно,то так и не понял,что такое-Жебрачка? br