14.12.08
01:40
«А»:
Знову ніч, і знову я не можу спати.
Хочу людям я багато що сказати.
Ніч глуха, та світить сонце – місяць повний,
Гарний він для всіх, всередині і зовні.
Я не сплю, сьогодні я – легенький вітер,
Що летить над всеньким-всеньким білим світом.
Що і слів і нот багато дуже знає,
І по світу свої знання розкидає.
Я лечу і бачу ті простори,
Гори ті і ті поля і море.
І людей, що в Україні народились,
І за неї уже зранку помолились.
Мені легко, бо ніщо не може втримать,
Та гроза, що вона тільки гримать
Може інколи, та вітру це байдуже:
Вітру громик не злякає, щирий друже.
Я лечу, мені вже України мало,
Я в Росії щось давненко не бувала,
Де столиця там Москва, сія вогнями,
І її підкорювать пора вже мені з вами.
Другие произведения автора:
Вишивала хрестиком я Долю
Знову ти мені наснився
Что-то грустно и тревожно