НІЧ

23.08.08

01:10

«А»:   НІЧ

Ніч у серпні. Темна, довга, тиха.

Все заснуло, тільки ходить лихо,

Та довкола у шибки щось заглядає:

Лихо плаче, і голосить, і ридає.

Люди сплять. Ніхто пускать його не хоче:

Що ти ходиш, що ти прешся проти ночі?

Ти тікай в підземний край, де душі гинуть,

Небокрай тебе уже давно покинув.

Дай спокійно людям добрим відпочити,

Бо на завтра треба сили відновити.

Бо із рання треба в полі працювати.

Люди просять в Бога щастя, як не знати?

Замість себе ти пришли людям кохання,

Їм з коханням, щоб зустріть щастя світання,

І у праці благотворній відродиться,

І у дружбі по-новому всім відкриться.

Лихо, лихо. Я прощаю всі образи,

Зрозумій, запам’ятай ти це одразу.

Я люблю. Я ненавидіть не умію,

Хай мене сердечко любе зрозуміє.

Другие произведения автора:

Сказка в сказке о школьной Дружбе

НЕБО ПОБЕДЫ

Иннуля, девочка, прости!