Знову не спиться, бо безсонна епопея

26.11.08

04:10

«А»:

Знову не спиться, бо безсонна епопея.

Не бійся, милий: я твій сон не потривожу.

Я подумки у снах твоїх, як фея,

І казку дарувати тобі зможу.

Чи казку,  чи роман, а чи новелу,

Чи пісню, чи елегію, чи думу.

У думі всім розкажу про страждання,

А чи відкрию тільки тобі душу.

Я знаю все! О, Боже! Як це важко.

Мотиви, вчинки, наслідки,  признання.

Всі ждуть чогось від мене, що я скажу,

І вирок винесу: падіння чи вітання.

Я не суддя, пробач, я не Феміда,

І очі я відкрила вже давненько.

Уміння бачить-думати від діда,

Життя ж мені дарує вдохновення.

Тебе я хочу бачити і чути.

Потрібен ти мені, як сон. Повітря,

З тобою завжди поруч хочу бути,

І знати, що в житті твоїм є віра.

Люблю тебе, тебе оберігаю,

Посеред дня і навіть серед ночі.

Коханий мій, про тебе все я знаю,

З тобою поруч всі думки дівочі.

Другие произведения автора:

Мёд, мухи и желчь

Моя вера

Я воевал. Давно. Армейский то закон