Зі мною носяться, як з писаним яйцем

Зі мною носяться, як з писаним яйцем,
Що розписала матінка-природа.
Чомусь із кожним моїм новим днем
Послуги тре мені «громоотвода».

Уже мовчу. Завжди. Ніде ні з ким.
Я телефони навіть не вмикаю.
Кураж приходить в гості казна з чим!
А де мій фол? Де грань ножа гуляє?

Гей! Люди! Ви зберіться: в купу – гоп!
Вас поодинці чути не прикольно.
Щось я недавно чула про ресурси поп.
Про них, напевне, говорить не вольно.

Мої ресурси. Оптиміст про них казав:
Прекрасні, башковиті, філософські.
Та якби тоді він хоч трошки знав,
Що б’ють із-за кутка і дуже больно.

Мої ресурси! Я вас так люблю!
Вас бережу. Примножую. Тримаю.
Я кожен погляд кинутий ловлю,
Немов про почуття ваші не знаю.

Приходьте в гості ви до мене знов.
Зустріну радо, щиро і відверто.
Ну, не ламайте в хату більше дров:
Не будьте ви жорстокі і уперті!