Ти знаєш, задивилася у небо

 

Ти знаєш, задивилася у небо:
Там бігли легкі кучові хмарки.
Цей день вже видався такий, як треба.
Без тебе трохи радісний й сумний.

Ті хмари мене скоро в даль покличуть,
У ве’личну і ясну позовуть.
Я знаю, що прийдемо разом в мить ту,
Де мрії щастя уже держать путь.

Прийшла до мене муза у машині.
Ми їхали з сім’єю ю тихо вдаль.
Писались ієрогліфи ліниво,
І чомусь в серці вже була печаль.

Японські вірші – танку а чи хоку -
Мені щось хочеться тобі писать.
Бо знаю я, що гарні ми, нівроку,
Про це повинні завше пам’ятать.

Біжать хмарки, складаються картини:
Там хата, а там пташка, а там – гном.
Я хочу, щоб найкраща наречена
Знайшлася скоро під твоїм вікном.

Хай буде вона добра і ласкава,
Розумниця, слухняна і швидка.
За вас, дітки, я завжди буду рада,
Хай буде із синочком ще й дочка.

Як добре, коли є така родина:
Три доні і синочків тоже три.
Я дякую Судьбі своїй єдиній,
Спасибі, що віднині є і ти.
 

 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0000505 от 24 мая 2011 в 20:07


Другие произведения автора:

СЛУХИ, СПЛЕТНИ, ИНТРИГИ…

Почему я не гремучая змея?

Воркувала пара горлиць під вікном

Рейтинг: 0Голосов: 0645 просмотров

Нет комментариев. Ваш будет первым!