Прийшов той час, коли писати стала «в стіл»

14.11.08

05:40

«А»:

Прийшов той час, коли писати стала «в стіл»,

У «довгий ящик» я вірші стала складати,

Й чекати, як напише хтось сувій

З портретом. Та щоб вигідно продати.

Та викупити душу кріпака

З неволі, а чи з рабства, а чи з долі.

І танцювати разом гопака

Над скалками зрадливої сваволі.

Та видать Книжку, мій отой «Кобзар»,

Отой «Щоденник» і отой «Пісенник».

І розтопити у душі пожар,

Щоб було не ім’я, а був іменник.

Щоб сталось так, як написав мій син,

Що пам’ятник стоїть нерукотворний,

Красивий і цікавий, неповторний,

І вказує правдивий путь народу він.

Ось так. Я дуже «скромна». Буде так,

Від скромності я довго буду жити.

І хай в житті це буде добрий знак,

Бо треба душі від болота вмити.

Мої вірші впадуть таким дощем,

Такою зливою, неначе в час потопу,

І змиють бруд увесь, з прийдешнім днем,

Очиститься земля і засія достоту.

Другие произведения автора:

Мой хороший, милый самый домик

Если бы ты знала: я люблю

Подруге, с грустью...