Я померла. Після смерті стала жити.

29.11.08

20:00

«А»:

Я померла. Після смерті стала жити.

Я життів, напевне, кілька маю.

Я тепер живу, живу щомиті.

Все, що я захочу, те я знаю.

Я борюсь, я навіть час перемагаю,

Важко здобувати перемогу.

Все, що зайве у житті – я відкидаю,

З часом я іду разом, у ногу.

Мені добре і мені погано,

Бо ніщо задаром не дається.

Я плачу ціну велику Дару

І мені сториця воздається.

Я не хочу. Чи я хочу? Я не знаю.

Що я можу? Можу все, що я захочу.

Я смілива, в мене страху вже немає,

І лише хороший сон мене тривожить.

Богиня Місяця і Сонця,

Покірна я і агресивна.

Я Дар держу в своїй долоньці,

Я вільна і тепер всесильна.

Я – жінка-кішка, я звільняюсь,

Бо є свобода, значить сила.

Я так багато нині знаю,

І навіть те, що в думках милих.

Це – фантастично, це є круто.

Я відчуваю супер-сили знову.

Думать не треба, це – умова.

Істина одна, це – суперово!

Я тепер не знаю, навіть, хто я?

Я погана і хороша. Це віднині.

Я несу свою нелегку ношу.

Поруч люди. Я ж – на самотинні.

Другие произведения автора:

Любовь передаётся эстафетой

Матери рожают детей в муках

Мне снова снилась школа, в ней этажей штук сто