Я живу в зворотній бік

Я живу в зворотній бік:
Чим я старша, - тим молодша.
Мій звучить веселий сміх,
Хоч це так «неосторожно»

День народження чекать,
Й страх старіння брать з собою?
Я про них не хочу знать:
Буду довго молодою.

Час тепер – не ворог мій.
Він мені скоріше другом
Став. Й дарунок ти зумій
Пронести життєвим кругом.

Образ часу бачу я:
Він для мене зупинився,
Та теперішнім відкрився:
Вічний він і вічна я.

Вік? Вам сорок? П’ятдесят?
Вам чогось уже не можна?
Люди, себе поважать
Трошки треба і це – просто.

Трохи полюбіть себе,
На себе зверніть увагу.
І життя вам принесе
Задоволення-розваги.

Кілька добрих теплих слів,
Замість привітання вранці.
Ви пробачте всім усе,
Це сторицею воздасться.

Не засуджуйте себе:
Що зробили – то є добре.
Ми в помилках узнаєм
Все. Вони – процеси росту.

Стався десь якийсь облом?
Не тому, що ви погані.
Просто світ оцей реальний
Запитав: «Прийшов зі злом?»

Всесвіт вищий нас веде
До мети, яку чекали,
Та якби ви тільки знали:
Скільки є всього і де?

Вірте течії життя,
Не чіпляйтесь за минуле,
Щоб старого змії кулі
Не ввели у забуття.

Пам’ятайте, вислів є:
«Добре говорить з розумним».
Тут питання постає:
Що співбесідник є трудний.

Відпустіть все, що було
Негативне з вами в долі.
Що було, те відгуло…
Ви ідіть гуляти в поле.

Вільний я від всих проблем.
Я образи відпускаю,
Хоч і сльози витікають,
То – я ними очищаюсь.

Ось тепер нове життя
Можна легко починати.
Я – розумниця твоя!
Світе мій, тобі тре знати.