Лякає сором за країну,
Де народився я і ріс,
І рідне слово Батьківщина
У серці своєму проніс.
У цьому слові є надія.
Надія є про майбуття.
Та величезна в світі мрія,
Про мирне на землі життя.
А мрію цю дає нам віра,
Яка дісталась від батьків.
Бо вона сила того миру,
Яку Христос всім заповів!
Що ж ти зробила Україна?
На крові не будують дім!
У матері забрала сина…
Навіщо зле робить своїм?
Дивись, палає рідна хата.
Це для країни тяжкий гріх!
За те, що брат пішов на брата,
Шевченко прокляв би усіх.
Лякає сором за країну.
Не той у церкві паламар!
В труні, як колесо від млину,
Перевертається Кобзар.
Другие произведения автора:
Кто ты
Моя Родина
Осенняя ночь
Это произведение понравилось:
Новые
Меню
