Сонет (Натура гибнет…)
Леся Украинка
Сборник «На крыльях песен»
Перевод Сергея Фатулева
13.09.2011 г.
г. Самара
Натура гибнет – в золоте, цветная, -
С улыбкою прощальной на лице,
Горя румянцем легким, в багреце,
Как девушка чахоткою больная.
Отхлопотала, прочь ушли заботы,
В труде жила и счастлива была,
Долги свои успела, раздала,
Отходит тихо… всё. Конец работе!
Спокойствие хранит, листвою покрывая
Печаль росы, как слёзы под платком,
От солнца ясного и от людей скрывая.
Природа эти слёзы льет тайком,
Боясь, что скоро ляжет вечным сном
В могильный снег под белым полотном.
[4 – 20 ноября 1890]
________________________________
Оригинал текста стихотворения:
Сонет
Леся Українка
Збірка «На крилах пісень»
Натура гине – вся в оздобах, в злоті, –
Останній усміх ясний посила
І краскою непевною пала,
Немов конаюча вродливиця в сухоті.
Недавно ще була вона в турботі,
Жила і працею щасливая була;
Тепер останнії дарунки роздала
І тихо умира… кінець її роботі!
Спокійно умира і листом покриває
Росинки білії, ті сльози самотні
Від сонця ясного і від людей ховає.
Натура ллє ті сльози таємні
Того, що хутко ляже в смертнім сні,
В холодній, білій сніговій труні.
[4 – 20 листопада 1890]
Другие произведения автора:
В межсезонье
Ночь (сонет)
Небеса
Это произведение понравилось:
Новые
Меню
Красиво, Сергей!!!!
