Спи, моє серденько, моє сонечко,
Кольором сповнена лагідна квіта.
Очки заплющуй, невиспана донечко,
Дивна царівна самотнього літа.
Ліжечко твоє накрило мереживо
Місячних колій спокійного сну.
Зорі на небі блискучії стежимуть
Тільки щоб ти не забула весну.
Чи знаєш ти, що все відносно?
Ти це колись збагнеш сама...
Не треба лити сльози в осінь -
Вони - кришталь, коли зима.
Тільки ти, моя люба дівчинонька,
Так по-справжньому дивишся в очі.
Тільки ти, тільки ти, моя рибонько,
Ще не спиш в ції теплії ночі...
05.07.2013
Другие произведения автора:
О будущем
Театр
Буря
Новые
Меню
