Сноведения

11 сентября 2013 — Дмитрий Кречет

 

 
Спи, моє серденько, моє сонечко,
Кольором сповнена лагідна квіта.
Очки заплющуй, невиспана донечко,
Дивна царівна самотнього літа.
 
Ліжечко твоє накрило мереживо
Місячних колій спокійного сну.
Зорі на небі блискучії стежимуть
Тільки щоб ти не забула весну.
 
Чи знаєш ти, що все відносно?
Ти це колись збагнеш сама...
Не треба лити сльози в осінь -
Вони - кришталь, коли зима. 
 
Тільки ти, моя люба дівчинонька,
Так по-справжньому дивишся в очі.
Тільки ти, тільки ти, моя рибонько,
Ще не спиш в ції теплії ночі...
 
05.07.2013
© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0136397 от 11 сентября 2013 в 20:16


Другие произведения автора:

Слёзы

О будущем

В душном закуте

Рейтинг: 0Голосов: 0374 просмотра

Нет комментариев. Ваш будет первым!