25.10.08
07:25
«А»:
Спала, наче вдома, біля мами.
У дитинстві, у маленькім самім.
Крепко. І всю ніч. І аж до ранку,
Встала, правда, трохи до світанку.
Та пізніше мами. Їй не спиться,
Бо стрічать гостей щедро годиться,
Бо приїхали всі найдорожчі:
Син з невісткою, дочка, як та синиця.
Та племінниць двоє, вони наші:
Зіна з тата сторони, а ще Наташа,
Мамина сторінка не барилась,
Аж із Києва вона до нас явилась.
Привід є. Збира гостинно наша хата
Всіх, хто пам’ятає, що наш тато
Рік тому помер, хоч не збирався,
З Богом у раю він привітався.
Роковини смерті в Україні
Дата це велика, не єдина,
Треба, усіх родичів зібрати,
З почестями тата вшанувати.
В мами все давно майже готове:
Пиріжки напечені, в обнові
На столах в великій гарній хаті
Холодець в тарілочки розлятий.
План роботи на сьогодні дуже скромний:
Брату попиляти треба дрова,
Нам зварить кисіль, два різних види,
Справитись з цим треба до обіду.
Потім голубці. Їх тре багацько,
Щоб хватило й залишилось, було хвацько.
Ще налисники із сиром, чи з грибами.
Запитаєм краще ми у мами.
Ще поїхать треба нам на цвинтар,
Біля церкви не минути вівтар.
Упокійну свічку тре поставить,
Помолитися за тата і прославить.
Наче все. План-мінімум готовий.
Треба працювати без відмови.
Вірші віршами. Роботу тре робити:
Принеси, подай, скажи, звари, відкинь ти…
Другие произведения автора:
Я – жадина!
Апатия
Жизнь Киева