Щеплення від біографії

Крали щастя по крихтах,

і цього іншим не поясниш —

як трояндовий трунок

або поцілунок найперший,

як ставав оксамовитовий ранок

чи день металевим,

як замріяний світ, що закоханий був,

мов Нарцис, у відбиток свій власний,

так зненавидів його, що геть почорнів,

цей портрет,

збожеволів та розреготався,

і вихлюпнувся, наче кит,

на спаплюжений берег,

бо дальше вже просто не зміг.

Ну а ти, ти залишився

заніміти і знати: пояснень катма,

виправдань без любові

немає й не буде,

ліпше в шапці дирявій

блукати

по берегу моря,

відмовляючись від біографій,

жбурляючи мушлі назад...

14.08.2024.

Другие произведения автора:

Москва опустела...

Вигвам для огурцов

Интервью на Ваганьковской площади