Не звинувачуй мене за любов.
Не розбивай моє юнеє серце
Сплетінням відвертих розмов
Про погляд мій на мистецтво.
У кожній миті серце завмира,
Коли я чую твій блаватний голос.
І з-під мого напхненного пера
Народжується в римі - слово.
Яка ціна розпродажу життя? -
Воно безцінне, як моє митарство.
Воно безсмертне в почуттях
І на землі, і в Божім царстві.
Розповіси в симфонії дощу,
Що навесні стоять дерева в цвіті.
Я вже ніколи, люба, не пущу
Тебе одну блукать по білім світі.
Я зорями повквітчую листа,
І з поцілунком відішлю конверта.
І хай вони, побачивши міста,
Розкажуть про любов - відверто.
Чому тебе хтось інший колисав,
Коли була ти йще маленька?
Чому не я тобі листи писав,
Коли пісні виспівувала ненька?
Моя любове, чарівливий сон
Мені під ранок в темряві наснився:
Як ми по парку ходимо разом -
Легкий туман на голови спустився.
Моя рука охоплює плече -
Ти так любила ті наївні жести.
І краплі сліз спускаються з очей,
Та капають на землю, наче сестри.
Ти плакала від щастя - я це знав.
Метелики кружляли у долонях
В цей день, коли прийшла весна.
... І я вже відійшов з просоння.
Я бачив тисячі одноманітних снів,
Як чорно-білих, так і кольорових.
Але дорожче твоїх теплих слів
Не може бути те примарне слово.
Частіш всміхайся, і частіш радій.
Нехай слеза тече лише від щастя.
Бо моє серце прижилось в тобі,
А губи ніжно вдарились в зап`ястя.
26.03.2013
Другие произведения автора:
Диалог
"Сильнее боль в моей груди..."
Пред могилой
Новые
Меню
