Ти мамо вже давно у Бога
То ти спитай його тоді:
Так буде на землі ще довго?
Чому вмирають молоді?
Гуде земля, палають хати,
Перевернувся наче світ.
Сумує Україна-мати.
Забули люди заповіт.
Чи, може, зовсім не читали…
Від того ллється наша кров,
Бо віру в бога зруйнували
І знищили в душі любов.
Моя ріднесенька матуся,
Як скучив я у цім краю.
Тут кожну мить снаряди рвуться…
Птахів – не чути у гаю…
Ти запитай, прошу, у Бога,
Коли закінчиться війна,
Та зникне на душі тривога,
І в ній оселиться весна?
ШАН
Другие произведения автора:
Душа, как птица
Дуэль
Фараоново племя
Это произведение понравилось: