РОЛЬ ОСОБИСТОСТІ

27 августа 2014 — Юрий Гость

          РОЛЬ ОСОБИСТОСТІ

           (Поетом бути,-- не завжди…

                Громадянином мусиш бути.)

 

В історії на випадковості не густо,

Бо ми не здатні пояснити все….

Лишень по часі станемо розумні,

І кожен бачить – рішення просте!

 

Народ скоріш всього пасивний,

Не може жити без князів і королів.

Хоч ноша ця, звичайно, непосильна,

Та вирватись із пастки не зумів.

 

Недосконалий муж не може керувати.

І помиляється він безліч раз.

Помилки потрясають всю державу,

Вогонь натхнення змізернів, погас.

 

І ось, на трон продерся геній,

Цілком непоказний герой.

Він помахом руки змітає покоління,

На всю планету наведе терор….

 

Філософи мовчать у замішанні.

Всі домисли, теорії їх рівно на нулю.

Рать царедворців занята грабунком –

Забувши совість, мат готують королю!

 

Якби не втратили розважність,

Без упереджень був би хоч один…

Щоб нагадати від пророка Слово Боже:

«На лихо запанує над сусідом чоловік»

 

Проблема ця не у одній державі –

Весь світ тим лихоманить і тремтить.

Тут гордість верх бере і сила….

А розум – ледь жевріє, міцно спить.

 

Коли царі підуть у небуття

І кожен буде дбати про державу,

По всій землі настане мир,

В одній сім'ї всі заживуть на славу.

 

Еклезіаста 8:9 «…Весь час людина

панує над людиною їй на шкоду».

 

 

 

 

 

 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0174418 от 27 августа 2014 в 18:49


Другие произведения автора:

ПРОПАВШИЙ БЕЗ ВЕСТИ

ПОЙМАЮ ВЕТЕР

КУЛЬТ ВОЖДЯ

Это произведение понравилось:
Рейтинг: +1Голосов: 1438 просмотров
*********** # 27 августа 2014 в 19:04 0
По всій землі настане мир,
В одній сім'ї всі заживуть на славу.

скорее бы..