ПРОСТАК В ТУМАНІ

17 октября 2013 — Юрий Гость

ПРОСТАК В ТУМАНІ

 

Я неотесаний, то й що…

Думок і сумнівів наївно не скриваю.

Як всі, лиш правду хочу знать,

Без витівок і зайвої приправи.

 

Нащо в гримасі корчити лице

Коли не розумієм так багато

І в міфах зрощуєм дітей,

Плекаєм суєвір'я так завзято.

 

Самі ми винні, безсумнівно, в тім,

Що демагогів всі навчились слухать.

Все прислухаємось до мудрості юрби,

Розкривши онімілий рот, розвішуючи вуха.

 

Як цінимо пустий авторитет

І тих, що обіцяють гладко.

Готові заплатити наперед,

Ще й хабара – невігласа печатку…..

 

І армія безсовісних росте,

Жонглюючи довір'ям і обманом…

Ми ж творим ідолів самі

І предків винуватим надто рано.

 

Весь світ погруз в солодкий сон.

За гроші нині все можливе.

Підробки так вплелись у побут наш,

Що і лікарства не правдиві!

 

Де ж починається обман?

Науці річ не дослідима.

Та, зрештою, система зла

До всіх основ своїх прогнила.

 

Облишмо ближньому торочити брехню.

Бо правда, хоч гірка, дає надію.

Залишмо ейфорію і байдужості і сну,

Людина здатна відновити мрію!

 

Захарія 8:16: «Оце речі, які будете

 робити: Говоріть правду один одному,

 правду та суд миру судіть у ваших брамах».

 

2 Петра 3:13 « Але ми за його обітницею

чекаємо нових небес і нової землі,

 на яких перебуватиме праведність».

 

 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0141342 от 17 октября 2013 в 12:29


Другие произведения автора:

ВЕК ПРОСВЕЩЕНИЯ

ЖИВАЯ ВСЕЛЕННАЯ

ЧЕРНЫЙ СПИСОК

Это произведение понравилось:
Рейтинг: +1Голосов: 1475 просмотров

Нет комментариев. Ваш будет первым!