ЛЕЛЕКИ

        ЛЕЛЕКИ

Які ми наївно щасливі…

Оспівуєм пташок красу.

Лелеки літають далеко,

На крилах приносять весну.

Не бачимо світу просторів,

Забули: земля – то наш дім.

І Боже створіння у ньому

На радість народам усім.

Немає границь ні бар'єрів ,

Нема пограничних стовпів.

Людей поділив хтось навмисно,

Щоб розум в клітках отупів.

Байками і міфами лагідно дурять,

Про зверхність, про вибраність вчать.

Довірливих, простих грабують,

Лелеками тішать ліричних зівак.

Наш світ невимовно чудовий

І вельми все добре, що Бог сотворив….

Лиш правду і людяність слід рятувати,

Щоб вільними бути не гірше птахів!

Другие произведения автора:

МАНЬЯК (На "Флирт мужчин в сети и любовь" Галины Соловьевой)

БЛУЖДАЮЩИЕ НАДЕЖДЫ

ИТОГ ЭВОЛЮЦИИ