Возможно и идиотизм, однако ...

22 октября 2018 — Анатолий Зеленский

В 2018 году я получил с Украины печальное сообщение, там, после продолжительной болезни умер мой друг детства. Так неожиданно я посетил Украину, чтобы проститься со своим другом. Обратный путь с Украины был необычен. Взяв билет на поезд, я ожидал его на перроне, на предполагаемом месте остановки вагона, указанного в билете. Ко мне подошёл пожилой мужчина, который следовал до Москвы. Оказалось, что наши места в одном вагоне и в одном купе. Подошёл поезд, мы зашли в вагон и в купе, где находилось два пассажира, следовавших с начального пункта отправления поезда. Один из них лежал и не реагировал на новых попутчиков. Другой, на наши приветствия что-то недовольно бурчал на украинском языке. Было понятно, он недоволен, что мы из России и разговариваем на русском языке. Он чувствовал себя хозяином этого купе. Мы понимали лишь отдельные слова и примерный смысл его недовольства. Другой пассажир, на вид старческого возраста, лет под девяносто, постоянно молчал, разглядывая нас. Устраиваясь на своих местах, мы выслушивали от хозяина купе язвительные замечания по поводу того, что россияне свободно разъезжают по территории Украины.

Не описывая, как мы обменивались отдельными фразами, начну с главной части нашего общения, без указаний имён собеседников, так как каждый из нас уже понял, кто есть кто. Украинский патриот представился нам общественным деятелем Украины и заявил на украинском языке примерно следующее, как мы это поняли:
- Вам пощастило, що вашим попутником виявився громадський представник українського народу, в моїй особі. Я добре розумію, так званий, російську мову, але не буду розмовляти нею через принципові міркування. Користь для вашого спілкування зі мною повинна бути в тому, що я розповім, що чекає вашу країну, а ви передасте мій прогноз вашим одноплемінникам. Я знаю, яка пропаганда ведеться у вас проти України та її народу, а ваша агресія проти нас не має аналогів у світовій історії. Сподіваюся, мої переконливі доводи, хоч якоюсь мірою, дійдуть до запліснявілих умів народу вашої країни.
Я понял, о чём он собирается говорить и ответил согласием, выслушать его высказывания, но заметил:
- Если вы будете говорить на украинском языке, как мы сможем донести какой-то части нашего населения ваши высказывания, в полном и в правильном их изложении. Если не возражаете, мы запишем вашу речь на смартфон, а потом переведём её. На что украинский патриот загадочно усмехнулся и ответил на своём языке следующее:
- Все ж дійшла і до вас сучасна техніка зв'язку. Так заради Бога, пишіть, перекладайте, вивчайте і передавайте наш голос розуму про те, що чекає справжніх правителів вашої народної маси, оглупленої вашому способом життя. Вам всім не вистачає власного розуму на таке розуміння, тому, осмисліть те, що вам говорять і, міркуйте, як вам слід жити, з поки ще, доброзичливим до вас сусідом.
С такого его согласия я записал его речь, думая в тот момент, что потом, кто-то переведёт её на русский язык. Но потом, не получилось с переводом и, данная речь моего попутчика записана с аудиозаписи его голоса, без перевода, воспринимаемой на слух. Поэтому, в приводимой записи будут неточности, и в грамматике, и в стилистике языка. Подобных речей в России наслушались уже столько, что многим это уже неинтересно, они считают, что на такие заявления не стоит обращать внимание, мало ли что они говорят. Поэтому, фрагменты на украинском языке приводятся курсивом. Эта публикация не в полном объёме, а в виде отдельных выбранных фрагментов:
- Крім Криму, за вами належить ще й Краснодарський край, в який ви зігнали і заселили в минулі часи наших одноплемінників. А з вашим європейським територіями, прихопленими вами в давні часи, ми, спільно з європейськими країнами, ще будемо розбиратися з вами. Коли ми заберемо у вас Крим, вірніше, ви самі віддасте його нам, ми заберемо у вас і поселення на Кубані. Це буде перший етап майбутнього спілкування і взаємодії з вами. Про подальші наші кроки я не буду зараз розповідати. Сказаного достатньо, щоб вам задуматися про майбутню свою долю. Для такої нашої впевненості є чимало причин. По-перше, це наша дружба з США і їх ворожість до вашої країни. Вони підтримують нас в будь-яких наших протистояннях з вами і допомагають нам в цьому. Прийде час, і вам, доведеться рахуватися з цим і поступатися у всьому, не тільки їм, але і відомим нашим вимогам.
Мой напарник, понимавший суть сказанного лучше меня, возразил:
- О какой дружбе вы говорите. Вы попали под полную зависимость от США, они используют вас против России в своих целях. Их помощь направлена лишь на усиление ваших военных возможностей для более эффективной, целенаправленной борьбы с Россией. А вы строите планы, использовать их для возврата Крыма и дополнительного прихвата российских территорий. Лично я считаю, что это бред, как говорят, сивой кобылы.
- Це зручне для вас політичне трактування про нашу дружбу. Ми віримо саме в нашу дружбу, а справжня дружба між країнами, що передбачає всі необхідні заходи, що підтримують такі відносини, що і виконується ними. Досить скоро, ваша країна, крім виконання всіх наших вимог, ще й вибачиться перед нами за всі свої діяння проти нас. У ваших діючих владних структурах, в освічених гуманітарних спільнотах, чимало прихильників мирного вирішення конфлікту між нашими країнами, на умовах виконання наших вимог. І це далеко ще не все, що приведе вашу країну до покаяння перед нами.
- По всій вашій країні живе наших одноплемінників не менше населення всієї України. Це найбільш розумна частина вашого населення, завдяки яким і тримається поки ваша країна. Велика частина з них знаходиться у владних структурах, у вищих військових структурах управління. А всі ваші демократичні партії під керівництвом саме таких людей. Не далеко вже час, коли вся повнота влади перейде в їхні руки і ви самі, віддасте нам не тільки наші території, але і станете тим, чим повинна стати вся сбродная маса вашої країни. І буде справедливо, що саме Київ буде центром вашого поклоніння, а не Москва. І ми, разом з нашими друзями, які прийдуть до влади у вашій країні, будемо наводити в ній належний порядок і визначати всіх по заслуженим для них місцях.

Я понял куда далее понесёт этого патриота и заметил следующее:
- Вы говорите о демократии, о демократах. На самом же деле, все, кого вы имеете в виду, это псевдодемократы, которых действительно развелось как грязи. Они и собственную страну поливают грязью, извергают на неё хитросплетённую ложь, используя многие неприятные явления нашей истории, и во всём пренебрегают нравственными принципами человеческих понятий. Они делают всё это в помощь вам, в помощь американской коалиции против России. Они, как и вы, готовятся к будущему своему торжеству по случаю достижения своих целей в нашей стране. Они вдохновлены ожиданием посул, обещаемых США, для своих друзей во всём мире. А из вас эта коалиция сотворила рассадников террора, бандитизма во всём мире. И умиляясь такой подходящей возможностью, используют вас по своему назначению.
- Ви не розумієте навіть простих речей. Я відповім на вашу спробу зобразити з мухи слона. Нині ж, продовжу пояснювати вам в голову, що вашим демократів першої хвилі, взяли без всяких проблем владу в сої руки, вдалося розвалити, здавалося б, наймогутніший у світі радянський союз. Могутня країна, з її найпотужнішою військовою міццю, прийняла позу покірного виконання всіх вимог світової демократії. Всі, хто робив переворот країни в положення її покірності, були у владних структурах країни. До цього процесу не залучався, навіть, народ країни. Не було ні протестів, ні стихійних зіткнень. Їм вдалося мирно і тихо розвалити, здавалося б, наймогутнішу імперію світу, з її найпотужнішою військовою міццю. Вся військова структура, колись могутньої країни, без всяких цілеспрямованих військових дій, виявилася в руках політиків нового мислення. Ваша країна покірно віддалася світовим лібералам на милість прийняття рішень, що дозволяє творити в країні все, що їм завгодно. За символічну плату розпродавалися найбільші заводи країни, в тому числі і військові. За кілька місяців найактивніша армада ваших підприємців стала мільйонерами. Вони дочекалися свого зоряного часу, але, на жаль, ці демократи першої хвилі були надто самовпевненими. Якби вони залучили на свою сторону ще й народ, який завжди, як вчить історія, треба використовувати для таких цілей, вони б втримали владу, і ми, жили б зараз зовсім в іншому світі, в мирі і дружбі з усіма. Коли починають міркувати щодо моральних принципів людських понять, не розуміють, що розумна брехня – це показник людського розуму, здатного підкорити собі дурні уми, так званого, народу. Але демократи вторинної хвилі, вже точно, не упустить свого шансу, взяти владу і назавжди утримати її в своїх руках. У вас немає і ніколи не буде, гарантії того, що їм знову не випаде можливість, взяти в свої руки всю державну владу країни. Відомо, що шляхи Господні несповідимі. Коли у верховній владі вашої країни опиняться більш старанні і щасливі персони, вони здійснять все, щоб опинитися у владі. І ліберали всього світу виконають те, до чого вони завжди прагнули, вони перебудують вашу країну на свій лад і посміються над сумнівним для всіх нас вашим твердженням: «У нас найпотужніше у світі озброєння, ми в змозі захистити себе, свою країну!".
Помню, я сказал им:

- О, Боже! И это тот народ, о котором до сих пор, с вдохновенным пафосом знания этого народа, многие восхищаются: "Это ж такой гостеприимный и певчий народ, они могут выращивать свиней с великолепным салом, они такие хорошие семьянины, хозяева!”. В настоящее время, большая часть этого народа, проявила себя, в полном раскрытии своих характеристик. Украинские политологи постоянно указывают, что их российские коллеги, в отличие от них, не имеют никаких понятий о цивилизованном, демократическом образе жизни. И вообще, оказывается, какая бы не затрагивалась тема на проходящих дискуссиях, у русских оппонентов извращенные понятия по всем обсуждаемым вопросам. А вы - образец ума и рассудительности цивилизованного мира.

На что украинский патриот отреагировал спокойно и утвердительно:
- Я можу тільки підтвердити сказане. Мене радує, що ви зрозуміли це. І тому, слухайте мене і всіх українських політологів, які беруть участь у ваших розборках, набирайтесь розуму, хоча б до рівня розуміння того, про що ми говоримо вам. Для того щоб думати, треба навчити думати, так що використовуйте для своєї користі цю нашу доброзичливу місію.
Перед началом этой своеобразной лекции, предназначенной для нас, наш лектор, проявляя гостеприимство своего народа, поставил на столик бутылку коньяка. Мой напарник ответил ему взаимностью и выставил свою бутылку, на удивление, это был тоже украинский коньяк. Выпивали все четверо и, когда заканчивалось содержимое второй бутылки, наш украинский лектор начал похлопывать нас по плечам, проявляя временами любезность своего понятия. Он многое что рассказывал нам, я приведу лишь наиболее эмоциональную часть этой записанной лекции:
- Основна маса, так званого, вашого народу знаходиться в останній стадії загальної деградації. Велика частина російського населення ні до чого не здатна, перевиховувати її безглуздо, вона нічого не вміє і не хоче працювати. У вас кинута країна з безнадійним населенням, Країна Ізгой. Її населення саме по собі зіп'ється і вимре від старості. Але ми не маємо наміру просто чекати такого вашого кінця, спільними зусиллями з нашими друзями, ми прискоримо цей процес. Ми знаємо, про всі публікації ваших лібералів, істинних демократів, визнаних у всьому світі. Про становище у вашій країні ми судимо, саме, по них. Ми солідарні з ними в поняттях, що розумом і хитрістю об'єднаних умів, ми доб'ємося того, чого добиваємося. Одного разу, це майже що вдалося. Не врахували лише окремі моменти, через зайву самовпевненість недооцінили ситуацію. Запам'ятайте, ми є козирною картою в грі американської коаліції, спрямованої на розвал Росії. Їм вдалося згуртувати проти Росії всі агресивні сили світу, а всередині країни, спокусити на свою сторону більшу частину ваших співвітчизників, яка забезпечена кращим становищем у суспільстві, але претендує на більше. Ми впевнені в очевидній нашій перевазі, яка забезпечить нам переможне вирішення всіх наших проблем.
В такой обстановке мы ехали до станции назначения для нашего лектора. Выходя из вагона, он был любезным, в соответствии с количеством выпитого коньяка, но на перроне, потряс нам перед окном поезда кулаком. Мы так и не поняли, что означал этот заключительный его жест и, даже, разошлись во мнениях с моим напарником. Неожиданно в наш спор вмешался, совершенно молчаливый до этого старикан, и такое понёс, что мы диву дались. Сначала думали, что он говорит по-украински, но оказалось, он говорил на смешанном диалекте старорусского, украинского и старославянского языков. Мы мало что понимали, но я записал его речь на смартфон, правда, не с самого начала. Эта запись с его голоса, так, как она воспринималась на слух:
- Всё, що воны творять – пустошное, що обернеться соромом для народу цией краины, крим, зрозумило, самих пролазив. На цей свинячьей дорижци воны совлечтут вси беды для краины и, в усьому будуть вси скудаться.
- Воны чуфарятся з своими согласникамы и плетуть з ными одну мережу, з брехни и злочинив, противо суспильства людей. Воны в чуже бухвостят, забранку пригибаючи, и всучают всим щетинку з блезиром.
- Воны кидають на себе пух перед усима и потрибного дурня включають, коли це выгидно для них. Воны обмишулили, не тильки своё суспильство, але и весь свит олаберный.
- Им, багато що вдалося, головне, осетить и обдуриты суспильство, як бы, власной для них краины, в який воны посияли, совлекли остуду и пандан до своей паради.
- У них гиппокритский образ повединка. Их патера – перекрест. Видповидно, воны, як сума переметная. Воны намагаються довести свое, з халдеевским презорством, в дусе зоильских прокуратов.
- Майданщики, на жаргонной мове, це посесоры и дилоки, яки организували шинок таемний, притон для игор и, инших скверных и злачних справ. Мараль майданщиков - твориты свою идеологию, историю в пидводе пид себя.
- У них в усьому, меты монструозные, а суспильство людей воны обводять мертвою рукою. Воны намагаються у всьому, начередить огурство соромское для всих и, бить на обидви руки.
- У ихних промовах двоегласие и двозначнисть, видповидне навчання их закордонных, заморських вчителив и заправил. Весь свит булгачит все, що воны бухвостят, их амікошонство з усима, их алчма в их прагненнях.
- Воны виконують вказивки своих покровителив, при цьому, з усима, вони поводяться як авгуры, прагнучи осетить всих. Воны постийно викомуривают не тильки перед суспильством людей, а й перед своими ж архонтами. Будь-яка супря безлепетична з нымы. Таким треба ликуваты мизки.

Вот таковы мнения четырёх людей, собранных на время вместе, совершенно случайно. А какую долю мнений выражают они от всех людей двух соседних стран, считавшихся в недалёком прошлом братскими во всех отношениях? Сейчас же, эта страна вместе со всеми недругами земного мира, обвиняет Россию, своего соседа во всех веках своего существования, в агрессивных намерениях против всех стран этого мира. А Россия ведёт дипломатическую полемику разума, с преобладающим над ним идиотизмом. Её благоразумные для всего мира человечества доводы, в дипломатических изысканиях словес, осмеиваются и игнорируются идиотскими измышлениями ума и понятиями властвующих господ, претендующих на господство во всём мире. Им многое что удаётся осуществлять из задуманного. Стоит ли удивляться, если и далее они будут успешны в своих деяниях. Ведь и на Небесах, во все века существования человечества, идёт противоборство Бога с сатаной. И, если Бог всемогущ, то и сатана, очевидно, имеет немалую силу и, он не думает сдаваться и покоряться Богу. Он усиливает своё влияние во всём мире и в этом ему помогают, всё увеличивающиеся в численности, бесовские силы Земли.


© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0293744 от 22 октября 2018 в 13:00


Другие произведения автора:

Синдром раздраженной властвующей элиты

Животный мир царя зверей, ч.2

О человеке языком пословиц и поговорок

Рейтинг: 0Голосов: 0260 просмотров

Нет комментариев. Ваш будет первым!