Приазов’я

Приазов’я, краю рідний,

Місто понад морем.

Обрій в далині блакитний

Та пшеничне поле.

Річка Кальміус тихенько

Котить свої води.

Посміхається серденько

Від цієї вроди.

Краю рідний, землі предків –

Козаків та греків.

Гордість поколінь нащадків

Тих подій далеких,

Що з’єднали усіх разом

У сім’ю велику.

Щоб жили ми с тім наказом

Радісно довіку.

Бо народу в нас багато

Із усього світу.

Гарні хлопці та дівчата –

Предків славних діти.

І немає в нас різниці –

Грек, єврей, чи поляк –  

Разом всі ми українці!

Така наша доля.

 ^ШАН

Другие произведения автора:

Осенний блюз

Есть надежда

Грешу и каюсь

Это произведение понравилось:

Елена Нацаренус

Сергей Катасонов