Я не скажу кто прав,кто виноват,
Я вiдповiм,що ми,як божевільні,
Не надоело спорить,кто чей брат,
Вести себе,як стадо інфантильне?
Мы с голым задом по миру идём,
Нас знов грабують сотнi олiгархiв,
А мы,всё песни глупые поём,
Та обираєм свіженьких монархів.
В крови нас всех решили утопить,
Зробить країну братською могилой,
И на смертях деньжат опять срубить,
Рвать на шматки,то хітрістю,то силой.
Вновь траки танков давят чернозём,
Та щедро кулі сіють,замість хліба,
А мы,все в пропасть весело ползём,
І губи дуєм від святого гніва.
Не знаю,как прорвать порочный круг,
Щоб від війни звернути нам до миру,
Но всё же верю,встанет солнце вдруг,
Та знову славной буде Україна. (Хотя врядли)
| 
Новые
Меню
