Подаруй...

30 апреля 2012 — Виталий Поплавский

- Хочеш подарую тобі весну:
Серед снігу - травня перевесла?
- Хочеш подарую тобі осінь
Й золотого неба чисту просинь?
- Може хочеш в подарунок літо,
Червня ласку, липня самоцвіти
Чи води холодної з джерела,
Щоб була ти гарна і весела?
- Хочеш зірку принесу на крилах?:
- Що ж подарувати тобі, мила?

Ніжно ти всміхнулася мені:
- "Рада б я і осені й весні
Й золотого літа теплій вдачі,
Та від холоду розлук я нині плачу.
- Чи мені здається, може я невдаха
Й в серці у моїм вселилась птаха
Й не дає забути твої очі:
- Подаруй мені шматочок ночі,
Крихту щастя, часточку кохання
І палкі цілунки до світання,
Смуток, що у серці є - розвій:
- Це найкращий подарунок твій!"

- Де ти, де? Не встиг спитати, бо мені
Сон розбили вранішні півні,
А в пам"яті пливли слова дівочі:
"- Подаруй мені шматочок ночі!"
 

© «Стихи и Проза России»
Рег.№ 0049990 от 30 апреля 2012 в 23:05


Другие произведения автора:

СЛУЧАЙНЫХ ВСТРЕЧ, НАВЕРНО, НЕ БЫВАЕТ

Люди-волки

Пані-осінь

Это произведение понравилось:
Рейтинг: +2Голосов: 2726 просмотров
Таня И. # 30 апреля 2012 в 23:09 0
А мне можно Лето...
Мне нравятся ваши стихи!
Виталий Поплавский # 30 апреля 2012 в 23:13 0
Хорошо, постараемся подарить лето! Спасибо за теплые слова, Танюша! arb10
Таня И. # 30 апреля 2012 в 23:14 0
Люблю лето, знаете ли очень!